trucksnearme
Украина-вчера, сегодня, завтра...
New posts
Number of posts 47,414
Author
Post

В ленте истерика и злорадство. Одна часть блогеров пишет "Савченко - это уровень нашей политики", а вторые им отвечают "Савченко - это ваш позор, а я предупреждал". Третьи пишут, что Савченко дура и не понятно, как она в ВР попала. Четвертые язвительно замечают, что если Савченко это еще не дно ВР, то какой же уровень нашего парламента?

Нет, друзья! Савченко - это то, что вы заслужили, возводя в идолы и кумиры тех, кого предлагает вам медиа и политтехнологи. Савченко - это то, что вы заслужили голосуя за образ и ничего не зная о человеке, его планах и его мировозрении. Вы не на нее должны сейчас злиться, а на себя. Почему? А вспомните сколько из вас готовы были проголосовать за Савченко после того, как ее вернули из плена. А теперь представьте, что она стала президентом Украины. Представили? Ужаснулись? Ведь вместо Савченко вам завтра предложат героического комбата Петренко или распиаренного актера Шевченко и вы, даже не пытаясь разобраться, кто эти люди, радостно будете возносить их на пьедестал ваших надежд. И затем, точно так же, будете не понимать почему они не отвечают вашим ожиданиям. Потому, что вы запамятовали вторую заповедь "Не сотвори себе кумира". А еще потому, что привыкли принимать решениях эмоционально, а не рационально.

Не стыдно, а почетно защищать наших граждан, которые находятся в российском или любом ином плену. Своих граждан необходимо возвращать. Это потом мы будем разбираться с их моральными качествами и их поступками, но сначала их надо вернуть. Стыдно сначала верить в них, как в мессий, а затем стыдливо осозновать, что они обычные люди, которых вы наделили сверхкачествами лишь в своем воображении. Так вот напоминаю "Не сотвори себе кумира".

А кандидатов в кумиры вам предложат еще не раз. Одних сваяют под заказ олигархов, а других под политический запрос. И если не сделаете работу над ошибками и не сделаете правильных выводов, то очередной раз наступите на грабли. Правда это будут новые грабли, но бить они будут по старому. Очередной раз убеждаюсь в том, что мнргие люди предпочитают судить, а не анализировать. И в этом их системная ошибка.

А в конце хочу спросить тех, кто пишет "Надя дура, но жаль, что у нее не получилось" - вы это пишите теми же пальцами, которыми будете на Пасху креститься и просить Боженьку простить вас? Тогда не напрягайтесь. Не поможет. Лучше приучайте к себя к высоким температурам. Ведь, где-то там, для вас приготовлены 2 чана. Один для лицемеров, а второй для мерзавцев. Хотя, может это будет один чан. Общий. Но вам от этого стало легче?
Б. Берёза.


More

Віктор Чумак разом з Егором Фирсовим та 14 іншими особами.
12 хв ·
Савченко: від Надії до безнадьоги.

Не претендую на істину. Моя версія всієї цієі історіі наступна і ґрунтується виключно на особистих відчуттях. Тому - суб’єктивна.

Надія Савченко людина із сильним характером, але із дуже завищеною самооцінкою та роздутим его.

Полон і весь процес навколо нього тільки ще більше підняли планку самооцінки та егоцентризму. Україні потрібні були герої. Вона нам його дала, сама ж ще більше увіровала в своє месіанство.

Під час перебування у російській тюрьмі такі настрої тільки підживлювалися і в її голову втлумачували думки що війна та розруха - це результат діяльності Київської хунти яку привела до влади ця «система», яка повинна бути повалена. Щодо інструментів зміни системи - то в її уяву інструментів мирних та легітимних не програмували.

Період перебування в українській політиці- політиці корупції та особистого збагачення- у загальнонаціональної Надії, героїні та кандидата в Президенти, такі настрої тільки підсилив.

Правильна ідея «зміни системи» стала домінуючою, але єдиним інструментом такої зміни вона вважала той, яким вміла користуватися - зброя. Звідси і виникла ідея військового перевороту без будь яких значних людських та інших ресурсів. Приблизно такий самий людський психотип і в Рубана. Хто перший сказав «а» поки невідомо.

Військовий переворот без військових - не переворот. Так виникла ідея залучити найкращих. Хто найкращий? - правильно ССО. Але там люди може і критично налаштовані до влади, але тверезі і навчені. А може ще й підозрювали провокацію. Тому підіграли, але пішли в СБУ.

СБУ аж порвало від щастя. Жива справа з високопосадовим «зрадником», виходом на сепаратистів та й в середині країни чималі дивіденди можна отримати. Закрутилася комбінація. НСРД оформлювали на Рубана. Так формувалась справа, яку ми побачили вчора.
Чи буде вона доведена до кінця, тобто до «посадки»? А не впевнений я. Надя набагато цікавіша ПОПу на волі у якості кандидата в Президенти. Як відпустять? - не знаю, але впевненний щось знайти можна.

Хто грав Надю?- Всі.
Росіяни розігрівали амбіції. Медведчук - торгував на довірі, Тимошенко - на обличчі, Порошенко - на спасінні, Грицак з Луценко - на зраді, військові - на патріотизмі.

Що маємо у залишку?
1. Героя - зрадника,
2. Моральне розчарування та пригнічення людей.
3. Можливість почати охоту на відьм та закручування гайок для всього протестного руху.
4. Електоральну «Пулю із зміщеним центром тяжіння» на президентські вибори.

Ось така в мене байка. А час все розставить на свої місця. Раніше не писав і більше писати про це не буду.


More

Віктор Чумак разом з Егором Фирсовим та 14 іншими особами.
12 хв ·
Савченко: від Надії до безнадьоги.


Що маємо у залишку?
1. Героя - зрадника,
2. Моральне розчарування та пригнічення людей.
3. Можливість почати охоту на відьм та закручування гайок для всього протестного руху. :yahoo:
4. Електоральну «Пулю із зміщеним центром тяжіння» на президентські вибори.

Ось така в мене байка. А час все розставить на свої місця. Раніше не писав і більше писати про це не буду.


More

Іван Виговський:
Ты думаешь это ни тебя ни твоих близких не касается?
Ты думаешь, что кто-кто, но уж ты точно бы в этих 400 000 не попал и твои близкие не попали. Это ж все против власти и против порохоботов.
Ты уверен, что мины с Труханова или с баржи спрашивали бы у твоих детей политические предпочтения родителей? Точно?
- Ах у тебя мама ненавидит Пороха, ну тогда я полетела дальше...
Чем вы думаете, за кого и за что переживаете, на хера живете?

Helgi Sharp:
Вомбат и матрос Парасюк на входе в Раду устроили кипиш, отказавшись пройти процедуру досмотра на предмет наличия оружия.
Мотивировка? Никакой. Просто побыковать.
Сейчас оба верещат перед камерами про злочынну владу.
Мы не сможем двигаться дальше, если не поставим барьер таким, как эти двое, Савченко иже с ними.
И дело даже не в том, на кого они работают.
Дело в том, что этот тип людей априори заточен на кипиш, бунт, стрельбу, насилие. На этом их покупают, вербуют, играя на тщеславии и фееричном самомнении.
Украина не должна стать полигоном для перманентных революций. Мы никогда не построим цивилизованное общество, если не поймём, что всему свое время, и время всякой вещи под небом: время убивать, и время врачевать; время разрушать, и время строить.
Их время расцвело во время народных выступлений.
После Майдана нормальные люди вернулись с площадей и начали работать. Каждый на своём месте - кто в частях ВСУ на передовой, кто на хлебозаводе в своём посёлке.
Однако на волне революции в депутатских креслах оказалось много откровенных врагов, людей с неуравновешенной психикой и проходимцев.
Кое-кого из них посадят согласно действующему законодательству, и, надеюсь, по делу.
Но парламентские выборы уже в следующем году, и лично я не уверен, что подобных не выберут опять. Потому, что многие уверены: главное разрушить имеющееся, а потом наступит счастье.
На самом деле счастье наступит тогда, когда мы перестанем свои личные промахи валить на власть, будем качественно выполнять свою работу, не давать взятки, соблюдать закон, выбирать профессиональную власть


More


На самом деле счастье наступит тогда, когда мы перестанем свои личные промахи валить на власть, будем качественно выполнять свою работу, не давать взятки, соблюдать закон, выбирать профессиональную власть
Работаю качественно.
Взяток не даю.
Закон соблюдаю.
А вот про власть....
Во власти собрались упыри,которые сидят там даже не 25 лет.Они осталить там еще со времен СССР. И уходить не собираются. Все законы пишут под себя,чтобы сидеть во власти еще и еще. Хотите Е декларации-получите. Но проверять их будут нужные люди,которые ничего не найдут за миллинные зарплаты.Антикоррупциенный суд-да тоже получите. Но в их редакции.И так что не возьми.Будут выборы-опять в Винницкой области по спискам победит сын Порошенко.А за Донецкую даже бороться никто не будет. Просто договоряться кому какая вотчина достанется. И все.

А вы это... работайте качественно,закон соблюдайте  ну и всего вам хорошего.


More


На самом деле счастье наступит тогда, когда мы перестанем свои личные промахи валить на власть, будем качественно выполнять свою работу, не давать взятки, соблюдать закон, выбирать профессиональную власть
Работаю качественно.
Взяток не даю.
Закон соблюдаю.
А вот про власть....
Во власти собрались упыри,которые сидят там даже не 25 лет.Они осталить там еще со времен СССР. И уходить не собираются. Все законы пишут под себя,чтобы сидеть во власти еще и еще. Хотите Е декларации-получите. Но проверять их будут нужные люди,которые ничего не найдут за миллинные зарплаты.Антикоррупциенный суд-да тоже получите. Но в их редакции.И так что не возьми.Будут выборы-опять в Винницкой области по спискам победит сын Порошенко.А за Донецкую даже бороться никто не будет. Просто договоряться кому какая вотчина достанется. И все.

А вы это... работайте качественно,закон соблюдайте  ну и всего вам хорошего.
"А за Донецкую даже бороться никто не будет. "-а разве не вам это решать? Ну тогда и вам хорошего.


More

Что бы закрыть тему Савченко.


Уся дідова стрічка в Надії Савченко. Хотілось би вірити, що це останній акорд її політичної “кар’єри” і скоро прийде час, коли вона зникне з новин. А люди з прізвищем Савченко не здригатимуться, чуючи як їхнє красиве українське прізвище полощеться на всі лади.

Розумію, що ця тема багатьом уже остогидла, але дід свого часу мав до процесу звільнення Савченко з російського полону деяке відношення, тому й мені слід висловитися.

Особисто мене доля Надії Савченко турбувала лише поки вона сиділа в московській в’язниці. Коли над громадянкою України якіто отвратітєльні російські мразі чинили суділіще. Вирвати її з лап наших ворогів було абсолютно природним бажанням усіх нормальних людей. А захищаючи когось і переживаючи за нього, в людській природі наділяти ту людину хорошими рисами. І оскільки необхідність звільнення Савченко об’єднувала дуже хороших людей, тому, мабуть ота “колективна Савченко” й виглядала людиною хорошою, розумною і шляхетною. Як оце ми з вами ☺

Думаю, не помилюся, якщо скажу, що ніхто з нас не бачив її політиком. Та й не цікавило тоді це питання по суті нікого. Всім же було ясно, що депутатство Савченко, її членство в ПАРЄ, та й зрештою і Зірка Героя, були лише засобами привернути до неї якомога більшу увагу з боку світового співтовариства, щоб разом із Меркель та Обамою тиснути на Хуйла. Все так і вийшло. І дозволю собі нагадати, що тоді фігура Савченко в російській тюрмі неабияк сприяла консолідації здорових антиросійських сил в Європі та світі. То була не її заслуга, це ми підняли світ на вуха проти Хуйла. І вже задля цього варто було починати кампанію по її звільненню.

Для мене очевидно, що Україна тоді Хуйла дожала. І саме тому в день звільнення Савченко, 25 травня 2016 року, в нас була атмосфера справжнього свята. Це було наше, цілком заслужене нами свято. Дід тоді також щиро радів. Радів, що ми круті й хороші. А ще я сподівався, що більше мені про Савченко писати не доведеться.

Надія Савченко, однак, виявилася тим, ким виявилася. На переконання багатьох вона маріонетка Кремля і якщо це так, тоді це ще краще. Бо значить можемо себе ще раз привітати – Україна сьогодні знову нагнула Хуйла, і він уже вдруге зазнав через Савченко поразки.

Я не знаю, чи була Савченко завербована, чи нею просто маніпулювали втемну. Особисто я схиляюся, до другого варіанту – надто вона недалека. Та й поводилася завжди дуже вже розхлябано й необережно. Ну не схоже все це на поведінку свідомого агента. Хоча насправді суті справи це не міняє, бо злочин є злочин. Чи він готувався по чиємусь наущенію, чи просто з дурного розуму. Втім я охоче погоджуся, що без Медведчука там наверняка не обійшлося. Однак, можу собі уявити скільки разів той Медведчук хапався у розпачі за голову, проклинаючи той день і час, коли йому довелося зв’язатися з полоумною Савченко. Як власне за голови хапалися через Савченко усі, хто мав до неї колись хоч якийсь стосунок.

Але біс із нею, головне, що вона зараз не у ворогів, вона в руках нашого правосуддя. І єдине що я зараз дійсно хочу, це щоб слідство було проведено максимально ретельно. А не так тяп-ляп, як це робив дурачок Маньшин із Слєдственного комітєта РФ, коли весь світ над його протоколами насміхався. Ми ж таки солідна правова держава, а не якась там дурнувата РФ. Безумовно, у Савченко має бути гідний захист, але якщо українське слідство її провину доведе, а суд із наведеними прокурором доказами погодиться, то нехай Надія отримує свої законні двадцять років. Але то будуть українські двадцять років і за діло. А не російські за висмоктану з пальця справу.

Тому, якщо оті маньшини, дриманови і проча публіка, яка організовувала в Росії заказне суділіще над громадянкою України Н.В.Савченко, зараз подивившись трансляцію з ВРУ пустили слюні і розслабили булки, то напрасно. Це їхнього злочину аж ніяк не виправдовує і вони обов’язково мають понести покарання. Ібо нєхер.

А громадян України ми маємо завжди визволяти. Щоб потім поступати з ними так, як вони на те заслуговують.

І ще... Ми з вами дійсно круті й хороші. Не сумнівайтеся у цьому ніколи

Дід Свирид.


More


На самом деле счастье наступит тогда, когда мы перестанем свои личные промахи валить на власть, будем качественно выполнять свою работу, не давать взятки, соблюдать закон, выбирать профессиональную власть
Работаю качественно.
Взяток не даю.
Закон соблюдаю.
А вот про власть....
Во власти собрались упыри,которые сидят там даже не 25 лет.Они осталить там еще со времен СССР. И уходить не собираются. Все законы пишут под себя,чтобы сидеть во власти еще и еще. Хотите Е декларации-получите. Но проверять их будут нужные люди,которые ничего не найдут за миллинные зарплаты.Антикоррупциенный суд-да тоже получите. Но в их редакции.И так что не возьми.Будут выборы-опять в Винницкой области по спискам победит сын Порошенко.А за Донецкую даже бороться никто не будет. Просто договоряться кому какая вотчина достанется. И все.

А вы это... работайте качественно,закон соблюдайте  ну и всего вам хорошего.
"А за Донецкую даже бороться никто не будет. "-а разве не вам это решать? Ну тогда и вам хорошего.
Очнитесь Вы уже. 


More


Для мене очевидно, що Україна тоді Хуйла дожала. І саме тому в день звільнення Савченко, 25 травня 2016 року, в нас була атмосфера справжнього свята. Це було наше, цілком заслужене нами свято. Дід тоді також щиро радів. Радів, що ми круті й хороші. А ще я сподівався, що більше мені про Савченко писати не доведеться.
А с чего решили, что ее освободили? Лично у меня с самого начала были сомнения на её счет...Возможно это "троянский конь"...:hi:

И поверьте, не каждый сможет так просто поехать в ДНР и вести переговоры...Так, что не стоит думать, что она дура...


More

Самое интересное, что когда я говорил и показывал фото Савченко с беркутом, на это мало кто обратил внимание. Как не рыл интернет, но так и не нашел при каких обстоятельствах она попала в плен, в основном одни слухи, нет отзывов тех с кем служила она...
Не странно ли?!
Теперь этот сговор с этим волонтером, как его?! А Пороху нужно отдать должное, стратег 80 лвл, Юльку(Тимошенко) сделал. Пояснять надеюсь не нужно каким боком Юля тут?!


More

Самое интересное, что когда я говорил и показывал фото Савченко с беркутом, на это мало кто обратил внимание. Как не рыл интернет, но так и не нашел при каких обстоятельствах она попала в плен, в основном одни слухи, нет отзывов тех с кем служила она...
Не странно ли?!
Теперь этот сговор с этим волонтером, как его?! А Пороху нужно отдать должное, стратег 80 лвл, Юльку(Тимошенко) сделал. Пояснять надеюсь не нужно каким боком Юля тут?!
Посмотрите у Тымчука есть на неё интересная информация. Как бы не сам Медвейчук её протежировал ещё с момента поступления в училище. Уж очень сильно её кто то опекал с "детства"


More

Самое интересное, что когда я говорил и показывал фото Савченко с беркутом, на это мало кто обратил внимание. Как не рыл интернет, но так и не нашел при каких обстоятельствах она попала в плен, в основном одни слухи, нет отзывов тех с кем служила она...
Не странно ли?!
Теперь этот сговор с этим волонтером, как его?! А Пороху нужно отдать должное, стратег 80 лвл, Юльку(Тимошенко) сделал. Пояснять надеюсь не нужно каким боком Юля тут?!
Посмотрите у Тымчука есть на неё интересная информация. Как бы не сам Медвейчук её протежировал ещё с момента поступления в училище. Уж очень сильно её кто то опекал с "детства"
Прошарился по тырнету, ютубу...Стало интересно, где первым засветился и кто изначально выложил ролик " Бабах" в главной роли нашей героини,знаете что удивительно? Первыми показали каналы, которые яро защищали РФ и Донецк с 2014 года, вот и возникает вопрос, кто продюсер?!:)


More

Дуже довгий!
Але і дуже інформативний текст... я так думаю!




Ірина Бекешкіна: Влада згадує активістів, щоб приховати свої недоліки
23.03.2018
Українці завжди розглядали громадянське суспільство як останню надію встановлення ідеальної держави та протидії неспроможності влади. Проте брати активну участь у ньому люди не поспішають. І, згідно з останніми соціологічними дослідженнями, результативність та розвиток “третього сектору” громадяни оцінили не високо. Яку все ж таки роль відіграє громадянське суспільство в Україні? Який камінь спотикання виник між взаєминами громадських активістів з сучасною владою? Що очікувати від майбутніх президентських перегонів? Це та інше “Українському інтересу” пояснила директор Фонду “Демократичній ініціативи” імені Ілька Кучеріва, відомий соціолог Ірина Бекешкіна.

Лише 10% відсотків громадян оцінюють рівень громадянського суспільства в країні як високий. І тільки 7% вважають себе долученими до активної громадської діяльності. Це нормальні показники для України? Чи занизькі? Як ви пояснюєте ці цифри?

Загальна оцінка не може тішити. За п’ятибальною шкалою населення оцінило рівень розвитку громадянського суспільства на 2,5 бала, самооцінка самого громадянського суспільства дещо вища – 2,9 бала, але теж навіть де дотягує до “задовільної”.
Водночас очевидно, що після Революції гідності впливовість громадського сектору значно зросла. Проте, на жаль, влада співпрацює з громадянським суспільством зазвичай тоді, коли потребує додаткових зусиль, аби компенсувати свою недолугість.

Так, після Революції гідності, коли почалась агресія Росії, виявилось, що у нас небоєздатна армія. І тоді її врятували волонтери. Вони оснащували військовослужбовців усім необхідним, а добровольці йшли воювати. Фактично громадська активність врятувала країну, що вже підходила до краю прірви. А от в інших важливих завданнях, які стоять перед країною, співпраця з владою не виходить. Коли громадянське суспільство намагається долучатися до боротьби з корупцією, влада починає ворогувати з антикорупціонерами.


Влада працює з ГО тоді, коли потребує додаткових зусиль. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Водночас громадянському суспільству люди довіряють, а владі – ні. Люди вірять армії, церкві, волонтерам та громадянському суспільству, причому волонтерам – навіть більше, ніж церкві. А невисоко громадяни оцінюють розвиток громадянського суспільства саме тому, що вони не отримують від нього тих результатів, на які сподіваються. Взагалі сьогодні можна спостерігати ще одну проблему, а саме появу нового виду патерналізму: люди зневірилися у владі, але очікують, що громадські активісти зроблять усе, що треба.

Пересічні громадяни обрали таку собі очікувальну позицію. Відсоток тих, хто вважає себе долученим до активної громадянської діяльності, після Революції гідності не лише не зріс, а, навпаки, знизився: у 2013 році (перед Майданом) такими себе вважали 10,5%, а тепер, у грудні 2017-го – 6,6%; у 2013 році належали до якоїсь з громадських організацій 3,1%, а у грудні 2017-го – 2,2%.

Читайте також: Громадянське суспільство: 85% українців не проявляють активності

Чому люди не долучаються самі до громадянської активності?

Найбільш популярна відповідь – що “немає часу”, по-друге – не бачать у цьому сенсу. Люди зневірені та не бачать позитивних результатів подібної активності. Тут є і провина ЗМІ. Насправді, особливо на місцевому рівні, громадські організації можуть багато чого домогтися і реально здобуваються на успіхи. Особливо, коли впроваджується децентралізація, коли є можливість контролювати бюджет. Але про перемоги медіа не пишуть – переважно про “зраду”, повали та невдачі. Про перемоги громадськості ми читаємо у соціальних мережах і на сайтах громадських організацій. Тому люди й зневірені у своїх можливостях домогтися чогось.

Що може змотивувати людей бути активним членом громадянського суспільства?

Люди повинні повірити в себе, в свою спроможність. Чим більше позитивні результати діяльності третього сектору журналісти популяризуватимуть у своїх ЗМІ, тим активніше зростатиме рівень долученості до громадських ініціатив. Резерви є. За тим же опитуванням, серед тих, хто не бере участі у громадській діяльності, кожен п’ятий громадянин просто не знає, як це зробити.

Якою мірою державна влада зацікавлена у розвитку громадянського суспільства?
Держава зацікавлена у ньому, як у своєму помічникові, особливо коли воно компенсує ті ділянки роботи, де не справляється влада. Я би розділила наші стосунки з державою на три типи.

Перший тип. Ми діємо в одному напрямку. Держава долучає до виконання завдань громадські організації, радиться з ними і допомагає. Це стосується, наприклад, діяльності громадських організацій у АТО – допомога пораненим у шпиталях, переміщеним особам тощо. Фактично допомогу їм та їхнім сім’ям взяли на себе волонтери та ГО. Тобто йдеться насамперед про ті сфери, де громадські активісти компенсують або підсилюють діяльність влади.


Стосунки громадських активістів з державою мають три типи. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Другий тип. У нас єдина мета, але різне бачення досягнення цілі. Типова ситуація, коли ГО вважають, що владі треба діяти радикальніше у деяких напрямах, а посадовці кажуть, що зробити цього не можуть. Тут ми опоненти. Ми можемо сперечатися, але все ж мета у нас спільна, тому тут можливі й взаємні компроміси.

Третій тип. Коли державні органи не зацікавлені робити потрібні реформи. Мало того, вони всіляко гальмують потрібні суспільству рішення. І тоді ми стаємо “ворогами”. Наприклад, антикорупційна діяльність громадських організацій. Як приклад – судова реформа. У відборі суддів у вищу судову інстанцію – Верховний суд – брали участь і громадські організації у складі Громадської ради доброчесності. Вони “зарубали” кількох кандидатів. “Зарубали” не просто так – адже ці судді виносили неправомірні рішення під час Майдану, їхні статки не відповідали офіційним прибуткам. Але вони все одно пройшли відбір. За них проголосувала більшість суддів.

Ще одна конфліктна ситуація – з Антикорупційним судом. Ми стоїмо за те, щоб виконувати рекомендації Венеційської комісії. Закордонні експерти повинні мати право вето. Вони не вирішують, хто буде суддями, але повинні мати право не допустити певних кандидатів до самої участі у конкурсі. Очевидно, що в такому разі Антикорупційний суд не підлягатиме контролю з боку органів влади, а вони цього не хочуть. Тобто тут у нас з владою жорстко конфліктні стосунки.

А індикатором цих ворожих взаємин є, зокрема, ухвалена торік поправка до закону про електронне декларування. Представники громадських організацій антикорупційного спрямування повинні подавати електронні декларації, причому не тільки вони, а взагалі усі, хто був причетний до діяльності чи навіть обслуговування цих організацій, аж до прибиральниці. Це ж повний абсурд, тому що е-декларації мають подавати службовці. А ми не є держслужбовцями. Тобто від самого початку це порушення Конституції. Але самі депутати кажуть, що це помста: “Ви нас змусили декларувати, а ми – вас”.

Раніше в інтерв’ю “Українському інтересу” ви сказали, що виборча кампанія вже розпочалась. Як вона нині проявляється?

Вона у нас триває безперервно. І виявляє себе у критиці влади з боку опозиційних партій – часто справедливій, інколи перебільшеній. Є цілі телеканали, які цілковито зосереджуються на критиці влади, вони відверто підтримують опозиційні сили. В ефірах виступають переважно депутати “Опозиційного блоку”, партії “За життя”, іноді з “Радикальної партії”. І такі спікери з нищівною критикою віщають практично 24 години на добу. З іншого боку, на каналах, які контролює влада, крутять ролики про перемоги та успіхи. Триває однобічне представлення ситуації у суспільстві з боку певних політичних сил.


Виборча кампанія у нас триває безперервно. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Президент Порошенко заявив під час своєї нещодавньої прес-конференції, що подаватиме свою кандидатуру на другий термін президентства. Які у нього шанси?

Його шанси залежать від ситуації в суспільстві. Якщо буде економічне зростання, позитивні зрушення на Донбасі, вдасться долучити миротворчі сили та зупинити вогонь на фронті, шанси будуть. Якщо ситуація погіршуватиметься – він не буде президентом.

Які можливі схеми та конфігурації в президентських перегонах? Які головні опоненти у Порошенка?

Головний опонент зараз за всіма опитуваннями – Тимошенко. Вона має всі шанси потрапити у другий тур. А результати загалом залежатимуть від ситуації в суспільстві, а не від агітаційних роликів.

Тобто все ж таки народ не обманеш?

Ні, народ легко обманути. Але давайте подивимось на результати попередніх виборів. Україна – дуже цікава. У нас завжди, окрім виборів у 1999 році (друга каденція Кучми), перемагала опозиція. І то, Кучма отримав другу каденцію, тому що у фінальний етап вийшов з комуністом Симоненком. За партійними показниками також завжди перемагала опозиція. Тому що люди були не задоволені ситуацією у суспільстві. Інша річ, що наступниками, тобто, опозицією, яка стала владою, були не задоволені також.


Результати виборів залежатимуть від ситуації в суспільстві. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Фонду – 25 років. На вашу думку, яке найбільше досягнення можна згадати за цю чверть століття?

Ми найбільше пишаємося тим, що Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, отримала безвіз та має шанси потрапити у НАТО. Це те, за що ми боролись ці 25 років, ми й наші колеги.

А які плани на наступні 25 років? Яка найголовніша мета?

Це прописано в нашій місії. Ми хочемо, щоб Україна стала нормальною європейською розвинутою країною. Стала членом ЄС та НАТО. Хочеться, щоб вона стала в один ряд з лідерами Євросоюзу. Впевнена, що це можливо.

Юлія Далецька, “Український інтерес”


More

Дуже довгий!
Але і дуже інформативний текст... я так думаю!




Ірина Бекешкіна: Влада згадує активістів, щоб приховати свої недоліки
23.03.2018
Українці завжди розглядали громадянське суспільство як останню надію встановлення ідеальної держави та протидії неспроможності влади. Проте брати активну участь у ньому люди не поспішають. І, згідно з останніми соціологічними дослідженнями, результативність та розвиток “третього сектору” громадяни оцінили не високо. Яку все ж таки роль відіграє громадянське суспільство в Україні? Який камінь спотикання виник між взаєминами громадських активістів з сучасною владою? Що очікувати від майбутніх президентських перегонів? Це та інше “Українському інтересу” пояснила директор Фонду “Демократичній ініціативи” імені Ілька Кучеріва, відомий соціолог Ірина Бекешкіна.

Лише 10% відсотків громадян оцінюють рівень громадянського суспільства в країні як високий. І тільки 7% вважають себе долученими до активної громадської діяльності. Це нормальні показники для України? Чи занизькі? Як ви пояснюєте ці цифри?

Загальна оцінка не може тішити. За п’ятибальною шкалою населення оцінило рівень розвитку громадянського суспільства на 2,5 бала, самооцінка самого громадянського суспільства дещо вища – 2,9 бала, але теж навіть де дотягує до “задовільної”.
Водночас очевидно, що після Революції гідності впливовість громадського сектору значно зросла. Проте, на жаль, влада співпрацює з громадянським суспільством зазвичай тоді, коли потребує додаткових зусиль, аби компенсувати свою недолугість.

Так, після Революції гідності, коли почалась агресія Росії, виявилось, що у нас небоєздатна армія. І тоді її врятували волонтери. Вони оснащували військовослужбовців усім необхідним, а добровольці йшли воювати. Фактично громадська активність врятувала країну, що вже підходила до краю прірви. А от в інших важливих завданнях, які стоять перед країною, співпраця з владою не виходить. Коли громадянське суспільство намагається долучатися до боротьби з корупцією, влада починає ворогувати з антикорупціонерами.


Влада працює з ГО тоді, коли потребує додаткових зусиль. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Водночас громадянському суспільству люди довіряють, а владі – ні. Люди вірять армії, церкві, волонтерам та громадянському суспільству, причому волонтерам – навіть більше, ніж церкві. А невисоко громадяни оцінюють розвиток громадянського суспільства саме тому, що вони не отримують від нього тих результатів, на які сподіваються. Взагалі сьогодні можна спостерігати ще одну проблему, а саме появу нового виду патерналізму: люди зневірилися у владі, але очікують, що громадські активісти зроблять усе, що треба.

Пересічні громадяни обрали таку собі очікувальну позицію. Відсоток тих, хто вважає себе долученим до активної громадянської діяльності, після Революції гідності не лише не зріс, а, навпаки, знизився: у 2013 році (перед Майданом) такими себе вважали 10,5%, а тепер, у грудні 2017-го – 6,6%; у 2013 році належали до якоїсь з громадських організацій 3,1%, а у грудні 2017-го – 2,2%.

Читайте також: Громадянське суспільство: 85% українців не проявляють активності

Чому люди не долучаються самі до громадянської активності?

Найбільш популярна відповідь – що “немає часу”, по-друге – не бачать у цьому сенсу. Люди зневірені та не бачать позитивних результатів подібної активності. Тут є і провина ЗМІ. Насправді, особливо на місцевому рівні, громадські організації можуть багато чого домогтися і реально здобуваються на успіхи. Особливо, коли впроваджується децентралізація, коли є можливість контролювати бюджет. Але про перемоги медіа не пишуть – переважно про “зраду”, повали та невдачі. Про перемоги громадськості ми читаємо у соціальних мережах і на сайтах громадських організацій. Тому люди й зневірені у своїх можливостях домогтися чогось.

Що може змотивувати людей бути активним членом громадянського суспільства?

Люди повинні повірити в себе, в свою спроможність. Чим більше позитивні результати діяльності третього сектору журналісти популяризуватимуть у своїх ЗМІ, тим активніше зростатиме рівень долученості до громадських ініціатив. Резерви є. За тим же опитуванням, серед тих, хто не бере участі у громадській діяльності, кожен п’ятий громадянин просто не знає, як це зробити.

Якою мірою державна влада зацікавлена у розвитку громадянського суспільства?
Держава зацікавлена у ньому, як у своєму помічникові, особливо коли воно компенсує ті ділянки роботи, де не справляється влада. Я би розділила наші стосунки з державою на три типи.

Перший тип. Ми діємо в одному напрямку. Держава долучає до виконання завдань громадські організації, радиться з ними і допомагає. Це стосується, наприклад, діяльності громадських організацій у АТО – допомога пораненим у шпиталях, переміщеним особам тощо. Фактично допомогу їм та їхнім сім’ям взяли на себе волонтери та ГО. Тобто йдеться насамперед про ті сфери, де громадські активісти компенсують або підсилюють діяльність влади.


Стосунки громадських активістів з державою мають три типи. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Другий тип. У нас єдина мета, але різне бачення досягнення цілі. Типова ситуація, коли ГО вважають, що владі треба діяти радикальніше у деяких напрямах, а посадовці кажуть, що зробити цього не можуть. Тут ми опоненти. Ми можемо сперечатися, але все ж мета у нас спільна, тому тут можливі й взаємні компроміси.

Третій тип. Коли державні органи не зацікавлені робити потрібні реформи. Мало того, вони всіляко гальмують потрібні суспільству рішення. І тоді ми стаємо “ворогами”. Наприклад, антикорупційна діяльність громадських організацій. Як приклад – судова реформа. У відборі суддів у вищу судову інстанцію – Верховний суд – брали участь і громадські організації у складі Громадської ради доброчесності. Вони “зарубали” кількох кандидатів. “Зарубали” не просто так – адже ці судді виносили неправомірні рішення під час Майдану, їхні статки не відповідали офіційним прибуткам. Але вони все одно пройшли відбір. За них проголосувала більшість суддів.

Ще одна конфліктна ситуація – з Антикорупційним судом. Ми стоїмо за те, щоб виконувати рекомендації Венеційської комісії. Закордонні експерти повинні мати право вето. Вони не вирішують, хто буде суддями, але повинні мати право не допустити певних кандидатів до самої участі у конкурсі. Очевидно, що в такому разі Антикорупційний суд не підлягатиме контролю з боку органів влади, а вони цього не хочуть. Тобто тут у нас з владою жорстко конфліктні стосунки.

А індикатором цих ворожих взаємин є, зокрема, ухвалена торік поправка до закону про електронне декларування. Представники громадських організацій антикорупційного спрямування повинні подавати електронні декларації, причому не тільки вони, а взагалі усі, хто був причетний до діяльності чи навіть обслуговування цих організацій, аж до прибиральниці. Це ж повний абсурд, тому що е-декларації мають подавати службовці. А ми не є держслужбовцями. Тобто від самого початку це порушення Конституції. Але самі депутати кажуть, що це помста: “Ви нас змусили декларувати, а ми – вас”.

Раніше в інтерв’ю “Українському інтересу” ви сказали, що виборча кампанія вже розпочалась. Як вона нині проявляється?

Вона у нас триває безперервно. І виявляє себе у критиці влади з боку опозиційних партій – часто справедливій, інколи перебільшеній. Є цілі телеканали, які цілковито зосереджуються на критиці влади, вони відверто підтримують опозиційні сили. В ефірах виступають переважно депутати “Опозиційного блоку”, партії “За життя”, іноді з “Радикальної партії”. І такі спікери з нищівною критикою віщають практично 24 години на добу. З іншого боку, на каналах, які контролює влада, крутять ролики про перемоги та успіхи. Триває однобічне представлення ситуації у суспільстві з боку певних політичних сил.


Виборча кампанія у нас триває безперервно. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Президент Порошенко заявив під час своєї нещодавньої прес-конференції, що подаватиме свою кандидатуру на другий термін президентства. Які у нього шанси?

Його шанси залежать від ситуації в суспільстві. Якщо буде економічне зростання, позитивні зрушення на Донбасі, вдасться долучити миротворчі сили та зупинити вогонь на фронті, шанси будуть. Якщо ситуація погіршуватиметься – він не буде президентом.

Які можливі схеми та конфігурації в президентських перегонах? Які головні опоненти у Порошенка?

Головний опонент зараз за всіма опитуваннями – Тимошенко. Вона має всі шанси потрапити у другий тур. А результати загалом залежатимуть від ситуації в суспільстві, а не від агітаційних роликів.

Тобто все ж таки народ не обманеш?

Ні, народ легко обманути. Але давайте подивимось на результати попередніх виборів. Україна – дуже цікава. У нас завжди, окрім виборів у 1999 році (друга каденція Кучми), перемагала опозиція. І то, Кучма отримав другу каденцію, тому що у фінальний етап вийшов з комуністом Симоненком. За партійними показниками також завжди перемагала опозиція. Тому що люди були не задоволені ситуацією у суспільстві. Інша річ, що наступниками, тобто, опозицією, яка стала владою, були не задоволені також.


Результати виборів залежатимуть від ситуації в суспільстві. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Фонду – 25 років. На вашу думку, яке найбільше досягнення можна згадати за цю чверть століття?

Ми найбільше пишаємося тим, що Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, отримала безвіз та має шанси потрапити у НАТО. Це те, за що ми боролись ці 25 років, ми й наші колеги.

А які плани на наступні 25 років? Яка найголовніша мета?

Це прописано в нашій місії. Ми хочемо, щоб Україна стала нормальною європейською розвинутою країною. Стала членом ЄС та НАТО. Хочеться, щоб вона стала в один ряд з лідерами Євросоюзу. Впевнена, що це можливо.

Юлія Далецька, “Український інтерес”
І ще про одне...
шоб уже два рази не вставать::rtfm:


Владимир Спиваковский;
 ·
 Какая страна хуже Украины?

Всего стран в мире примерно 250.
Я был в 107 – на всех континентах, во всех «основных» и во многих «отсталых».
Я их не только видел, но изучал – такой у меня склад ума.
Я смотрел всё – и как люди живут..,
и как выглядят города..,
села..,
дороги..,
дома..,
университеты..,
магазины..,
наука..,
больницы..,
школы..,
спорт..,
парки..,
зарплаты..,
реклама.., культура.., экономика.., конфликты.., свобода слова.., свобода дела.., во что люди одеты.., на каких машинах ездят.., что едят.., о чем разговаривают бизнесмены.., чем лечатся.., что смотрят по ТВ.., какие зарплаты.., взятки.., и т.д.
У меня есть понимание, как в голове перемешать 20-30 таких основных параметров и прикинуть рейтинг страны среди всех остальных.
Конечно, субъективно и очень личностно.
При таком подходе Украина находится примерно на 68 месте из 250.
Хотя да, еще 5 лет назад я оценивал это место как «50».
Всякие закидоны, что мы находимся на 132 месте, между Ганой и Угандой, не принимайте близко к сердцу.
Просто ваше счастье, что вы там не были и не видели того ужаса.


More


More


 

Україна понад усе!

Олександр

Іще про сутність притензій до Порошенка.
Брехня і подвійні стандарти, це, схоже , фірмовий його стиль!
Прикладів тьма-тьмуща!

І ось один із них:

Дмитро Сіманський поширив допис від Natalie Sedletska.звісно, тролейбуси - це не так видовищно, як мінометами по нардепам....але чого мене не полишає відчуття, що за широкою спиною Савченко видно не лише медведчука???
Natalie Sedletska додала 3 нові світлини.Стежити
20 год · Kyiv ·
Це - новенькі тролейбуси виробництва корпорації "Богдан Моторс". Вже курсують Києвом. Таких місто закупило 60 штук.
У тролейбусів - російські двигуни, вироблені у Пскові. Завезені в 2017 році.
Що із цим не так?

1. Власник корпорації "Богдан Моторс", яка продала державі тролейбуси з двигунами з Росії - Олег Гладковський. Він - давній друг та бізнес-партнер президента Порошенка. Того самого, який закликає Європу та світ посилювати економічний тиск на країну-агресора. Чому заклики президента про посилення санкцій проти російського бізнесу ігнорують навіть його бізнес-партнери?

2. По-друге, товариш президента Олег Гладковський обіймає посаду першого заступника секретаря Ради Нацбезпеки та оборони України. Тієї самої, що.. затверджує санкційні списки проти Росії. Але у цих списках немає Псковського електромашинобудівного заводу, який постачає двигуни для тролейбусів Гладковського. А дарма. (див. наступний пункт)

3. Псковський електромашинобудівний завод - працює на оборонно-промисловий комплекс Російської Федерації. Він постачає свою продукцію на цілу низку заводів Росії, які розробляють системи зенітних ракетних комплексів, виготовляють артилерійські радіолокаційні системи, випускають арматуру для військових кораблів і суден, системи ППО, військову оптику, ремонтують атомні підводні човни.

4. Наш журналіст Maksym Savchuk поговорив із самим Олегом Гладковським, коли той виходив з засідання РНБО в Адміністрації президента, де вкотре піднімали питання санкцій проти Росії. Гладковський каже, що про псковські двигуни нібито не знав, і додає: "Для мене була головна мета, щоб було завантажене наше виробництво". Так само ледь не образились на наше питання і на самому заводі Богдан: "Нам що закривати завод тепер?"

5. Завод у Пскові - не єдине місце, де можна купити двигуни такого типу для тролейбусів "Богдан". Наприклад, їх виробляє державний український харківський завод "Електроважмаш". За співмірною ціною. Ми запитали їхнього конструктора, каже - наші точно нічим не гірші. А ще й держзавод отримає замовлення. Робочі місця, податки в бюджет.

6. “Схеми” намагалися поспілкуватися із Петром Порошенком про співпрацю "Богдан Моторс" із російським підприємством, що працює для оборонного комплексу РФ. Хотіли запитати, чому РНБО не внесла до санкційного списку цей російський завод. Але спілкуванню фізично завадив один з його охоронців. (Максим про це писав тут: https://goo.gl/zMxNvY) А на наш запит Адміністрація Президента не відповіла.

Розслідування Максима Савчука для програми Схеми: корупція в деталях - RFERL
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10156366210167652&set=pcb.10156366213772652&type=3


More

Я крайне негативно относился к некоторым представителям когорты "антикоррупционеров" еще тогда, когда это не было мейнстримом. David Braun, помнишь, да? Как ты меня мирил, как ты меня убеждал, как ты говорил о том, что сайт "Наші гроші" такие вот правильные?

Итак, заголовок - "армия купила берцы на четверть дороже, чем в прошлом году". Кричащий заголовок, жесткий заголовок. И странный, потому что закупки вещевого обеспечения мы жестко мониторим и там не должно быть никаких прыжков в сторону.

Открываем новость.

В двух (!) предложениях три (!) ошибки. Не неточности, не опечатки - три жестких ошибки.

Ошибка номер 1.
Армия не покупала берцы по ТО (техническое описание).
Армия покупает берцы по ТУ (технические условия).

Ошибка в одну букву (и абсолютно разные цифры) - для простого обывателя ни о чем не говорит. Вот только для нас это два года работы, разработка ТУ, согласование этих ТУ, утверждение этих ТУ и публикация на сайте МО.
А вот ТО (техническое описание) - это внутренний документ производителя.

Ошибка номер 2.
Армия не покупала ничего в ТОВ «Дім взуття «Б. Ніколас». Упс...

Ошибка номер 3.
Армия НЕ покупала берцы в этом году на 20-24% дороже.
Демисезонные берцы "Тип А" (на фото) в прошлом году мы покупали за 1500 гривен, в этом году за 1676 гривен. Разница в 11%, что меньше инфляции за год.

Как так? Как так можно было? А там в статье дана для иллюстрирования закупки прошлого года - закупка ПОЛИЦИИ!

Антикоррупционеры, чё.

В сухом остатке.

Сайт "Наші гроші" сравнивает РАЗНЫЕ берцы (полицейские летние и армейские демисезонные - разный размер, количество кожи, наличие антипрокольной стельки), закупаемые РАЗНЫМИ министерствами и делает кричащий заголовок.

Знали ли о таких нюансах в редакции сайта? Так они же антикоррупционеры, а все документы есть в свободном доступе! И на сайте Прозорро четко указано ЧТО именно мы покупаем, по какой цене, какой вид и тип продукции.

Можно ли предположить, что в двух предложениях случайно и непреднамеренно сделаны три ошибки, в результате чего сделан ошибочный заголовок?

Или можно предположить, что уже четвертый год системно ведется работа по дискредитации любых изменений в армии?

P.S. А юрдепартамент начал готовить обращение в суд. Наконец-то.
Юрий Бирюков.


More

Степан ХмараВчора о 14:46 · " Спільна операція заради порятунку режиму Порошенка!"
Перший акт вистави у ВРУ пройшов успішно: головного організатора державного перевороту, знищення вищого державного керівництва, тотального знищенння депутатського корпусу і масових терористичних актів в центрі столиці і знешкоджено - народний депутат Надія Савченко етапована до слідчого ізолятора СБУ!
Народ має, нарешті, зрозуміти, що наша влада, особливо президент, від Бога, тому вона священна. І саме тому, потрібно об"єднатися навколо влади, а не вештатися по вулицях міст і, передовсім у столиці, у всяких маршах протесту.
268 переляканих дебіловатих нардепів проголосували за дачу згоди на арешт Наді Савченко.
Звичайно, загроз Савченко не в тому, в чому намалювало СБУ, про що йшла мова сьогодні у ВРУ.
Загроза владі від неї нульова, бо організувати, і тим більше, здійснити державний переворот за допомогою масових терактів, не маючи ні ресурсів, ні організації, крім довгого язика - просто смішно.
Але, спецслужби РФ і наше СБУ добре скористалися її авантюристичним характером і амбіціями, аби навіяти їй комплекс величі і місію рятівника нації і дуже активний інструмент - невтомний язик.
Сукупність цих рис у Наді, спецслужби використали для нагнітання жахів і постаратися, за допомогою страху завадити наростанню мирних організованих протестів проти антиукраїнського, грабіжницького режиму Порошенка.
Тобто, Савченко, нерозуміючи того, зіграла на користь кліки Порошенка і кремлівських сценаристів, бо для Кремля Порошенко - подарунок.Ми що, вже забули на кому лежить головна провина за страшні поразки в Ілловайську і Дебальцевому?!
Хіба ж не він повністю повторює толерує "московську п"яту колону в Україні у вигляді розмаїтих есбеешних " гуманітарних" організацій, журналістів, бізнесменів?!
Хіба не Порошенко постійно повторює, що "Мінську", тобто кремлівському сценарію поступової ліквідації України, альтернативи немає?! Хто винен, що досі Україна не розірвала дипломатичних відносин з державою - агресорром?! Хто винен, що спокійно себе почуває у ВРУ і веде підривну роботу "смотрящий" Кремля в Україні - нардеп Новинський.
Уже й ніхто не згадує про кримінальне провадження проти нього за побиття владики Драбинка.
Порошенко, як вуж крутиться аби не визнавати Росію агресором: тепер у нас вже не АТО, а операції об"єднаних сил, а що воно таке, невідомо.
Відомо лише, що командуючим Об'єднаних сил, призначений Порошенком генерал-лейтенант С.Наєв, брат якого проживає в Криму і працює в російських структурах!
Звичайно, У Порошенка нема плану деокупації окупованих районів Донбасу. Так само не ведеться санації населення не тільки окупованих територій, але й підконтрольних Україні від московсько-фашистської отрути.
Порохоботівська більшість у ВРУ дуже любить піаритися на правильних гаслах, але їх тимчасовий вождь Порошенко не робить жодного кроку для прискорення деокупації Криму, а навпаки сприяє окупації.
Наприклад: сьогодні ухвалена Постанова ВРУ Про невизнання незаконних виборів в Криму і заклики до міжнародної спільноти посилити санкції проти РФ,- все це правильно. Але, жодним словом навіть не згадано , що досі в Криму діє Закон про вільну економічну зону Криму.І цим законом дуже вдало користуються бариги від бізнесу, серед яких чимало навіть так званих нардепів, які працюють на московського окупанта. Ось приклад, який тягне на конкретний кримінальний злочин. 
Є такий Народний депутат І. Шкіря, відвертий українофоб, раніше був у партії регіонів, тепер в опоблоці.
Цей тип має великий, як для Криму, рекреаційний маєток. В цьому маєтку оздоровляються бандити з ОРДЛО! ( Цікаво чи знають про все це СБУ, прокурор і верховний "пахан";)
Досі з континентальної України подається електроенергія на завод Фірташа " Крим-титан", неодноразово на цей завод навіть потрапляв ільменіт. На цьому заводі виробляється титанова губка - стратегічний матеріал для воєнної промисловості, це навіть не шоколад.
Ну, і нарешті, поки Порошенко на троні - щоб там не говорив Луценко, ніхто не зачепить Медведчука і його підривну організацію " Український вибір". Можна ще довго продовжувати. Але, не про все і відразу.
На завершення скажу, що ВРУ зробила дурницю, давши дозвіл на арешт Наді.
Нікуди вона б не втікала, ходила б на допити. Достатньо було позбавити її поїздки за межі України. Але ж, про репутаційні наслідки для України своїх поступків наші депутати ще неспроможні задумуватися.Київ, 23.03 2018
Степан Хмара


More
Who is reading the thread
Users 0
Guests 8