27.11.10 День памяти жертв голодомора !«Зажги свечу»!
New posts
Number of posts 5
Author
Post

Годовщина Голодомора. !
В ближайшие дни в разных странах мира будут поминать жертв Голодомора 1932-1933 годов в Украине.
27 ноября в 16:00 будет объявлена общенациональная минута молчания. В это же время украинцев призывают зажечь свечи памяти и поставить их у окон .
Основные мероприятия акции «Зажги свечу» и «Голодомор-геноцид: помним» пройдут возле Мемориала памяти жертв Голодомора 1932-33 годов в столице в 16.00.
Кроме того, солидарность с украинским горем выразят австралийцы, армяне, канадцы, португальцы, сербы, американцы, французы, хорваты и другие. Во многих странах в выходные будут проведены панихиды и зажжены свечи в память о тех, кто погиб страшной смертью в те годы.


More

Тиждень терпів я від голоду муки,
Плакав, ходив, простягаючи руки,
Врешті й ходить я не зміг,
Ледве дійшов і упав на поріг.
Встав би, підвівся...Та зрадили сили...
Плакали діти, баби голосили,
Федір, мій син, на лежанці лежав...
Звісно-каліка, терпів і мовчав
Рачки над вечір поліз я по двору,
Ледве добрався і вліз у комору,
Наче уже переміг я й біду...
Їсти не хочеться, смерти вже жду.
В ранці на другий день зирк! У руки
Хтось мені суне ковалок макухи!
Хто це? Це ти, мій сусіда, Петро...
Бог хай віддячить тобі за добро.
Слина пішла. Затрусилися руки.
Боженько милий! Ковалок макухи!
Де ти? Пішов вже... Аж нагло онук
Вихопив в мене ковалок із рук!
Хотів я схопитися, побігти, догнати,
Вирвати з рота! Навколішки стати...
Вже я підвожусь і падаю знов...
Впав непритомний, прокинувся-кров.
Мабуть забився... Вже близько до краю...
Крутиться все навкруги ... умираю...
В кого б спитати — чи з’їв хоч онук,
Може і в його хтось вирвав із рук.




В пам"ять про своїх предків,що загинули в голодні роки..


More

Спіте, діти, спіте, любі, спіть, не просинайтесь!
Вже не буде мучить згуба, забере вас пташка райська.
Спіте міцно, спіте, діти, янгол божий на порозі,
Вже не буде їсти xтітись і не будуть пуxнуть нозі!

Натопила маковинням, затулила лядку й комин
І в тумані темно-синім заспівала колискову:

Спи, синочку, горепаску, засинай навіки, доню,
То моя остання ласка з материнської долоні.
Ще пограймось навперейми у піжмурки із бідою,
Заxоваємось од неї у сиру земельку, лельки! На вікні свіча миготіла,
Кривді з-за плеча тріпотіла, -
До правди летіла -
Там, де рідний край, де Україну
Голоду нагай шмагав до згину -
Не день, не годину.
Вогником свіча повівала,
Мати дитинча сповивала,
Пісні гомоніла
Про гірку біду, недолю голу,
Про чужу орду кривавочолу -
Бодай скам’яніла.

На вікні свіча догасала,
Мати дитинча колисала -
Не в колисці, ні,
Не в колисці, але у труні ...
Мертві по ровах - їх мільйони,
По німих церквах стогнуть дзвони...
Хто ж то Україні, Боже, нині допоможе?..

На вікні свічі не задути,
Скарги і плачі досі чути -
Усе люди тямлять.
Досі жаль до сліз тих, що не впору
Їх потяв укіс Голодомору,
Тож, вічна їм пам’ять.

На вікні свіча миготіла... В пам ять замордованих.І нам ніколи не забувати,щоб діти не спитали -де ти в цей час був?...коли стане пізно.Радує тільки те,що мої діти пам ятають і поставлять свічку.


More
Є сини України,є сини Українського народу,а є просто сучі сини.

Очень грустная тема, слезы наворачиваются, но разве сейчас, вокруг нас не геноцид? Все кого трогают эти темы, купите еды, лекарств и занесите в ближайший дом престарелых. В воскресение как раз в Евангелие поминалась о ближних наших. И очень правильно звучит вопрос: Кто ближний мой?

С ув. Лена.


More
Who is reading the thread
Users 0
Guests 0