Г Р О М А Д С Ь К А
«АСОЦІАЦІЯ ВАНТАЖНИХ О Р Г А Н І З А Ц І Я
ПЕРЕВІЗНИКІВ ЛЬВІВЩИНИ»
79052 Львів вул.Повітряна, 1 тел./факс: (032) 245-87-91 e-mail: accl@meta.ua
Вих. № _________ від « » 200 р.
Генеральному прокурору України
Комітет Верховної Ради України з питань
промислової політики та підприємництва
Кабінетом Міністрів України 20.12.2008 року прийнято Постанову за №1118 Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000р. №507, якою підпункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000р. №507 викладено в редакції, згідно якої суб’єкти малого підприємництва – фізичні особи, які до переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності були платниками податку на додану вартість, повинні подати до відповідного органу державної податкової служби заяву про анулювання реєстрації їх як платників податку на додану вартість і здати відповідне свідоцтво.
Вважаємо, що даними діями КМ України порушуються права суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб, встановлені Конституцією України, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про систему оподаткування» тощо.
Зокрема, стаття 8 Конституції України визначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші
нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. Водночас, ст. 117 Конституція України встановлює, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Окрім цього підзаконні нормативно-правові акти не повинні суперечити Конституції та Законам України.
Стаття 1 Закону України «Про систему оподаткування» визначає, що встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною
Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Згідно ст. 4 Закону платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові
платежі).
Відповідно до ст.ст. 14, 17 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов’язкові платежі): 1) податок на додану вартість. Загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України. Сплата податків і зборів (обов’язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
Таким чином, із аналізу зазначених норм вбачається, що податок на додану вартість є загальнодержавним податком, який визначається Законом України, порядок його нарахування та сплати визначається Законом України, обов’язки щодо його сплати з визначенням кола його платників також визначається Законом України. За таких обставин, Кабінет Міністрів України при прийнятті зазначеної Постанови від 20.12.2008 року за №1118, якою суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб зобов’язано подати до відповідного органу державної податкової служби заяву про анулювання реєстрації їх як платників податку на додану вартість і здати відповідне свідоцтво, вийшов за межі наданих йому повноважень, що є прямим порушенням ст.19 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 14, 17 Закону України «Про систему оподаткування».
Одночасно, відповідно до ст.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість». платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Згідно ст.2 Закону платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті; будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. Особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі: - коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Таким чином, із аналізу зазначених норм вбачається, що Постанова Кабінет Міністрів України від 20.12.2008 року за №1118, якою суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб зобов’язано подати до відповідного органу державної податкової служби заяву про анулювання реєстрації їх як платників податку на додану вартість і здати відповідне свідоцтво, суперечить ст.ст. 2, 4, 14, 17 Закону України «Про систему оподаткування», ст.ст. 1.3, 2 Закону України «Про податок на додану вартість», що є прямим порушенням ст.ст. 8, 19, 57, 64, 67, 68, 117 Конституції України.
На підставі наведеного, керуючись Розділом VII Конституції України, законом України «Про прокуратуру», вимагаємо від першого адресата відповідного реагування та вчинення від Вас всіх необхідних дій по опротестуванню та скасуванню Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2008 року за №1118 та притягненню до відповідальності винних у порушенні прав та свобод громадян прийняттям незаконної Постанови.
Про результати розгляду цієї вимоги та прийняте реагування повідомляти заявників.
Голова громадської організації
«Асоціація вантажних перевізників Львівщини»
С.О.Чепурний
