trucksnearme
ФЛУД НЕ ПО ТЕМЕ
Новые сообщения
Количество постов 5 985
Автор
Сообщение


Приятно, когда о тебе так заботятся
Прям всенародная любовь


Это вы ,что теперь с Дмитрием Леушкиным за статус "всенародный" состязаться будете?...ну,ну...:)
Ах, как хочеЦа быть!....


Еще

Кто без стука войдёт - тот без звука вылетит...
БАЛУ (Александр)

Нам нечего состязаться - его любят по-одному, меня по-другому :)


Еще
с уважением Иван )


Нам нечего состязаться - его любят по-одному, меня по-другому :)


всякое совпадение с реально существующими людьми совершенно случайно :)...

Сидели однажды в плавнях им. Ленина под Новомосковском...рыба не шла, коротали время разговорами...ну и зашел разговор про виды любви и как кого любят...а началось все с фразы: "Нам нечего состязаться - его любят по-одному, меня по-другому..."
Балу похмыкал, а потом говорит:
– Ну, Виля штрих еще тот...я его уже лет семь как помню...особо мне история с гориллой запомнилась...
– Поведай, – предложил Юличь.
Балу поудобнее устроился, неспешно отхлебнул пива, прикурил сигарету...
– Дело было давно, лет семь уже как...я тогда подрядился с шапито ездить...зоопарк и цирк в одном флаконе...а гастроль цирковые могли развернуть в любом месте...ну и стали как то в Теплике...а надо сказать, что для уборки за животными всегда нанимали кого то из местных – дешевле и проще...ну и пришел Виля к нам на подработку наняться...и была у нас самка гориллы, а пары к ней не было...ну, и тосковала она чуток, без мужской ласки то...ела плохо, особо по клетке не скакала, болела, на зрителей бросалась...а заказать животное для пары – целая проблема, годы проходят, прежде чем все документы оформляются и дело делается...ну, про неудовлетворенность гориллы знали, разумеется, все...и в один прекрасный день решили постебаться...приятель мой, он и сейчас продолжает с шапито ездить, был в классных отношениях с одним из замдиректоров...ну они пошушукались, и выбрали объектом стёба Вилю...все, само собой, о шутке знали, кроме Вили...в общем, вызвал замдиректора Вилю, усадил за стол, чаем напоил, а потом говорит – так, мол, и так, уважаемый Виля, проблему с гориллой знаешь, не хотел бы помочь?..тот, разумеется, говорит, что готов послужить учреждению верой, правдой и по сдельной оплате...а чё, мол, делать то нужно?..тогда замдиректора помялся слегка и предлагает – а не исполнишь ли ты, Виля, разок обязанности горилльего самца?..за сто бакинских...
– И что Виля? – мы расплылись в улыбках
– Обалдел сначала, но потом взял сутки на размышление...народ затаил дыхание...не каждый день видишь размышления человека о том, миловаться ему с обезьяной или нет...а обезьянка то – ого го!..килограмм на сто пятьдесят, зубы как медвежий капкан...до вечера Виля ходил в задумчивости, что то шептал себе под нос, в разговоры почти не вступал, домой утопал, как сомнамбула...с утреца мы с приятелем засели в шкафу в кабинете замдиректора...поэтому диалог воспроизвожу, как свидетель...
Балу аж прищурился от удовольствия, припоминая удавшуюся шутку.
– Вот...входит Виля, садится перед замдиректором...и говорит – я согласен, но у меня есть три условия...тот – какие?..Виля достает бумажку и перечисляет: первое – в губы с обезьяной он целоваться не будет, второе – чтоб гориллу перед соитием хорошенько помыли из шланга, и третье, главное...
Балу сделал эффектную паузу.
– Сто баксов он сможет отдать только частями, со следующих двух получек!..
Выщелкнув окурок, Балу закончил:
- Такая вот любят "меня по-другому"...а вам, охальники, лишь бы поржать над хлопцем...


Еще
СС :victory:

- А если он тебе изменит? Простишь?
- Конечно прощу! На покойников зла нельзя держать!



:)



Еще


 

Україна понад усе!

Олександр

Як заєць ошукав ведмедя

Був собі в одному лісі ведмідь. Та такий дужий та лютий!.. Піде було по лісі і душить та роздирає все, що здибає.

Ліс був великий, і звірини в ньому багато, та проте страх пішов на всіх. Адже так і року не мине, а в цілому лісі душі живої не лишиться, коли бурмило буде так господарювати.

Рада в раду, присудили звірі вислати до ведмедя посланців і сказати йому: “Вельможний пане ведмедю! Що ти так знущаєшся? Одного з’їси, а десятьох із злості роздереш і покинеш!.. Адже так до року, то й душі живої в лісі не стане. Ліпше ти ось що зроби: сиди собі спокійно в своїй гаврі, а ми тобі будемо щодня присилати одного з-поміж нас, щоб ти його з’їв”.

Вислухав ведмідь тієї мови та й каже:

— Добре! Але пам’ятайте собі: як мене хоч одного дня одурите, то я вас усіх пороздираю!

Від того дня почали звірі день поза день ведмедеві одного з-поміж себе посилати. Почали кидати день у день жеребки: на кого впав, той і мусив іти до ведмедя...

Одного дня випав жеребок на зайця.

Перелякався бідний заєць так, що й не сказати!.. Та що було робити? Ходили другі, мусить і він. І не змагався. Тільки випросив собі годинку часу, щоб із жінкою, діточками попрощатися. Та поки жінку знайшов, поки всю свою сім’ю скликав, поки попрощались та наплакалися, та наобнімалися, то вже сонце геть з полудня звернуло.

Врешті прийшлося зайцеві рушати в дорогу.

Іде бідолаха до ведмежої гаври. Та не думайте, що йде заячим кроком-скоком, що біжить вітрові наздогін! Гай, гай! Тепер бідному зайцеві не до скоків. Іде нога поза ногу, іде та й постоює, та все рясні сльози витирає, та зітхає так, що аж лісом луна йде. Аж ось бачить: серед лісу криниця кам’яна, оцямрована, а внизу вода глибока.

Стає заєць над цямриною, заглядає вниз, а його сльози тільки кап-кап у воду. Та й зразу повеселішав і аж підскочив з радості. В його голові з’явилася щаслива думка: якби це йому й самому від смерті врятуватися і всіх звірів вибавити від цього лютого та безрозумного ведмедя.

І вже не плачучи і не зітхаючи, а щодуху біжучи, він поспішав до ведмежої гаври.

Було вже надвечір. Ведмідь весь день сидів у своїй гаврі та ждав, коли-то звірі пришлють йому когось на обід.

Ждав і не міг нікого діждатися. Голод почав йому докучати, і разом з голодом почала злість підступати під серце.

— Що ж це? — ревів ведмідь, — Що вони собі думають? Чи забули про мене, чи, може, їм здається, що одною вороною я маю бути два дні ситий? О, прокляті звірі! Коли мені зараз не прийде від них страва, то клянуся буком і берестом, що завтра скоро світ рушу до лісу і повидушую все, що в ньому є живого! І одного хвоста не лишу!..

Та минала хвиля за хвилею, година за годиною, а страва не йшла.

Надвечір вже ведмідь не знав, що з собою зробити з голоду й лютості.

В такому настрою застав його заєць.

— Га, ти, помано, ти, хлистику, ти, гусяче повітря, — кричав на нього ведмідь.— Що ти собі думаєш, що так пізно приходиш? Та я тебе, такого комара, маю цілий день голодний ждати?..

Затремтів заєць, почувши ведмежий крик і люті ведмежі слова, та скоро отямився і, ставши на задніх лапках перед ведмедем, промовив, як міг, найчемніше:

— Вельможний пане! Не моя в тому вина, що так пізно приходжу. І звірів не можеш винуватити. Сьогодні, в день твоїх іменин, вони, ще вдосвіта зібравшися, послали для тебе нас чотирьох, і ми всі вітром пустилися до тебе, щоби ти, вельможний паночку, мав сьогодні добрий бал.

— Ну, і що ж? Чому ж так пізно приходиш і де там тих троє? — запитав ведмідь.

— Трапилася нам дуже погана пригода, — мовив заєць. — Міркуючи, що в тому лісі нема іншого пана, крім тебе, йдемо собі спокійнесенько стежкою; коли із кам’яного замку вискочив величезний ведмідь та й до нас: “Стійте!” — кричить. Ми стали. “Куди йдете?” Ми розповіли по правді. “Го, го,— крикнув він. — Нічого з того не буде! Це мій ліс, і я не дозволю, щоб ви своїм м’ясом годували якогось приблуду, що тут не має ніякого права! Ви мої, і я беру вас собі на обід!”

Почали ми проситися, благати, почали говорити, що нині твої іменини, і дуже негарно буде, коли ти в такий день лишишся без обіду. Та де тобі! Ані слухати не хоче. “Я тут пан, — кричить, — і я один маю на вас право! І ніхто мені тут не сміє втручатися!” І взяв нас усіх чотирьох до свого замку. Ледве-ледве я упросив його, щоб хоч мене одного пустив до тебе. Тепер, вельможний пане, сам поміркуй, чи ми винні в тому, що ти сьогодні з голоду намлівся і що тобі далі робити.

Почувши це, ведмідь аж увесь наїжачився. Вся його злість обернулась на того нового суперника, що так несподівано став йому на дорозі.

— Це ще який непотріб непотрібний посмів сюди вдертися! — ревів він, дряпаючи землю пазурами. — Гей, зайче, зараз веди мене до нього, нехай його розірву на дрібні шматочки!

— Вельможний пане, — мовив заєць. — Це дуже могучий пан, страшний такий.

— Що? Ти думаєш, що я буду його боятися? Зараз веди мене до нього, побачимо, хто буде дужчий!

— Вельможний пане, але він живе у кам’яному замку.

— Е, що там мені його замок! Веди мене до нього, вже я його дістану, хоч би він сховався на самий вершок найвищого дерева.

Попровадив заєць розлюченого ведмедя до криниці та й каже:

— Велика твоя сила! Бач, твій ворог як тільки побачив, що ти наближаєшся, зараз драпнув і сховався до свого замку.

— Де він? Де він? — кричав ведмідь, оглядаючись навкруги і не бачачи нікого.

— Ходи сюди і заглянь ось тут! — мовив заєць і підвів ведмедя до криниці.

Став ведмідь над цямриною, глянув униз — аж там справді ведмідь.

— Бачиш свого ворога, — мовив заєць, — як заглядає із свого укріплення?

— Я не я буду, коли його звідти не дістану! — мовив ведмідь і як не рикне з цілого ведмежого горла у криницю!

А з криниці як не відіб’ється його голос вдвоє сильніше, мов з величезної труби!

— Та так? — скрикнув ведмідь. — Ти мені ще грозиш? Чекай ясе, я тобі покажу!

Та за цим словом ведмідь бабах до криниці та й там потонув.

А заєць скочив щодуху до звірів і розповів їм, яким-то способом він змудрував ведмедя і вибавив їх усіх від тяжкого нещастя.

Не треба вам казати, яка радість запанувала в цілому лісі.


Еще
с уважением Иван )



Какая же красота! :)


Еще
с уважением Иван )

Перевезем все. За один раз...


Еще
Землю - крестьянам, заводы - рабочим, деньги - водителю.....

Продолжение обсуждения "актуальных проблем" 09 сентября темы
http://www.lardi-trans.com/forum/index.php?action=show_mess&topic_id=40492&page=1#post251338
:


Еще

Тему читают: .....ФОП Максимович Л. Н.

Какие люди.. И без охраны :)


Еще
с уважением Иван )


Тему читают: .....ФОП Максимович Л. Н.

Какие люди.. И без охраны :)

"Як заєць ошукав ведмедя" - признаюсь,не читал,и не буду....
когда,(а наверное никогда,но все может быть) заведу охрану,распечатаю и дам почитать охранникам


Еще
Александр

В продолжение обсуждения целесообразности митингов, затронутых в теме:
( http://www.lardi-trans.com/forum/index.php?action=show_mess&topic_id=40492&author=&search_word=&page=0# ):

Предлагаю статью Сергея Грабовского для УП (без комментариев):

"Про користь несанкціонованих мітингів"

Резонансна подія, що трапилася минулого тижня, примхливим чином змусила згадати про іншу подію. Про подію давню, ще часів війни, на перший погляд - абсолютно фантастичну, але від того не менш реальну і за будь-яких обставин не менш важливу в сенсі уроків для сьогодення, ніж подія тижневої давнини.

Отож спершу - про справи давноминулі.

Про те, що нацистська Німеччина була тоталітарною диктатурою, знають усі. Так само як і про те, що в ній здійснювалася цілеспрямована державна політика спершу обмеження у правах, а потім фізичного знищення євреїв.

Гестапо, арешти, концтабори, надзвичайні повноваження влади, заборона будь-якої опозиційної діяльності та жорстоке поводження з інакодумцями - все це були неодмінні складові того режиму.

І от у столиці цього самого тоталітарного Третього Райху - Берліні - у розпал війни відбулися публічні виступи протесту проти офіційного антисемітизму.

Почалися такі виступи, як пише знаний фахівець з історії нацизму професор Олег Плєнков, ще у грудні 1942 року, але найбільш масштабні пройшли 27-28 лютого 1943 року на Розенштрассе.

Справа в тому, що цієї зими відповідні "компетентні органи" (Гестапо та СС) розпочали тотальну "зачистку" столиці Німеччини в межах "остаточного розв’язання єврейського питання".

Спершу арешти й відправка до таборів смерті були більш-менш "точковими", а наприкінці лютого стали масовими. Серед понад восьми тисяч євреїв, схоплених у ці дні, було чимало чоловіків з мішаних німецько-єврейських шлюбів - попри постійний тиск на них з боку влади, певне число "істинних арійок" не зрадило своїх коханих.

Такі арешти відбувалися і перед цим, вони кілька разів викликали зібрання кількох десятків членів сімей "вилучених" перед місцями ув’язнення, але цього разу масштаб стихійних акцій став справді значним.

Заарештованих із числа німецько-єврейських змішаних шлюбів помістили в будівлю колишньої єврейської богадільні на Розенштрассе. Вже ввечері 27 лютого перед будівлею стихійно утворився натовп, який складався здебільшого з дружин та близьких ув’язнених, а також із їхніх друзів.

Вони почали вимагати звільнення схоплених. Впродовж кількох наступних днів натовп не розходився, біля будівлі постійно знаходилося декілька сотень людей, які змінювали один одного.

Поліція неодноразово зверталася до них з вимогою розійтися, дехто законослухняно відходив, але недалеко, щоб знову повернутися, а дехто відверто ігнорував ці вимоги.

І влада в особі гауляйтера Берліна Геббельса капітулювала. Якщо наслідком протестів проти "точкових" арештів були лише поодинокі звільнення, то тепер, починаючи з 2 березня, поступово звільнили майже всіх - близько двох тисяч євреїв.

Ба більше: 5 березня 1943 року 25 ув’язнених з Розенштрассе були відправлені до Освєнциму, проте вже через декілька тижнів їх повернули до Берліна і відпустили до сімей.

Звільнених, утім, зобов’язали брати участь у примусових роботах, але це (і подальші перипетії) не завадило майже всім їм дожити до кінця війни, до падіння нацизму.

А от ті шість тисяч, за кого було нікому заступитися чи кого полишили їхні "щиро арійські" дружини, потрапили до таборів Терезин та Освєнцим, де незабаром майже всі загинули...

Розумію, що все це може видатися повною фантастикою (уявіть-но щось подібне у Москві в 1937 році), але йдеться про суворі задокументовані факти.

Зрештою, учасниці протесту відзначені меморіалом, написані книги, 2003 року знятий фільм з лаконічною назвою "Розенштрассе"... Охочі, втім, можуть звернутися до статті в англомовній Вікіпедії, де даються посилання на фактографічні джерела.

А тепер подумки "прокрутимо" події ще раз: тоталітарне правління... війна... Гестапо... державна політика... табори смерті... несанкціонований мітинг у столиці... антидержавні вимоги... капітуляція влади... і поліція, яка кілька днів лише умовляє (!!!) протестувальників розійтися...

Мабуть, ви вже здогадалися, яка подія тижневої давнини змусила мене згадати про маніфестацію на Розенштрассе.

Так, саме опублікований у газеті "Коммерсантъ" від 30 серпня під назвою "Даю вам чесне партійне слово" діалог кореспондента цього видання Андрія Колесникова з Володимиром Путіним, який відбувся під час подорожі "національного лідера" Росії автівкою по Далекому Сходу.

І не стільки міркування Путіна про свою безпомильність, як розуміння ним (отже, і всією владною вертикаллю Російської Федерації) сутності правової держави. Цитую мовою оригіналу - будь-який переклад програє:

"Слушайте, все наши оппоненты выступают за правовое государство. Что такое правовое государство? Это соблюдение действующего законодательства. Что говорит действующее законодательство о марше?

Нужно получить разрешение местных органов власти. Получили? Идите и демонстрируйте. Если нет - не имеете права. Вышли, не имея права,- получите по башке дубиной. Ну вот и все!..

Они хотят че-то сказать. Правильно? Нет, ну правда?! Критиковать власть. Вот в Лондоне определили место. Где нельзя, бьют дубиной по башке. Нельзя? Пришел? Получи, тебя отоварили. И никто не возмущается! Если целью является что-то сказать, нужно сделать по-другому...

Если цель - донести до общественности, мировой и российской, нет смысла власть провоцировать и нарушать законы...

Получите разрешение на площадь икс и идите. А они говорят: мы хотим на площадь игрек. Им говорят: туда нельзя. Значит, нельзя".

У цій красномовній тираді Путін наочно продемонстрував загалом саме таке розуміння права, за яке свого часу у Нюрнбергу - вже після головного процесу над нацистськими бонзами - судили й карали на так званих "малих Нюрнберзьких процесах" німецьких суддів.

Єдиною провиною цих суддів було ретельне виконання ними всіх нацистських законів. На цих процесах було юридично доведено, що у певних випадках саме сумлінне виконання законів є злочином проти людства та людяності і що можуть існувати злочинні та неправові закони.

Бо ж що таке право за Путіним? Це (сва)воля чинної влади, піднесена до рівня закону. От ми, монополізувавши всі гілки влади, хочемо зафіксувати свою безроздільну владу (лояльна парламентська псевдоопозиція - це складова влади) в системі законів. Захотіли - зробили.

Немає жодного значення, чи відповідають ці бажання, хай і кодифіковані у вигляді законодавства, Конституції, визнаним світом цивілізованим нормам суспільного життя, зрештою, приписам християнської моралі - плебеї мусять цим бажанням підкорятися.

Хто не підкоряється - одержать по голові. У суворій відповідності до законів. А хочеш маніфестувати проти влади - на це питай дозвіл у тієї самої влади. Місце і час маніфестації вона обере сама. Якщо, звісно, вирішить трошки полоскотати собі нерви дозованою критикою.

Якщо ж не схоче - то дубці напоготові. І російська міліція, яку збираються наче перейменувати на поліцію, у разі несанкціонованої маніфестації у Москві чи деінде нікого не буде кілька днів поспіль умовляти розійтися...

Та справа не в тому, що у деяких моментах доктор Геббельс виглядав ліберальнішим за підполковника КҐБ Путіна, хоча загалом нацистський режим, звісно, був значно жорстокішим за режим "кремлівських чекістів".

Справа у тому, що чинна влада України в захваті від російського розуміння права і щосили прагне (з поправками на свій непереборний провінціалізм) укорінити на наших теренах.

А це означає, що тим українцям, котрі не хочуть перетворитися на безмовну біомасу чи на прислугу режиму, належить у міру сил своїх ігнорувати нацистсько-чекістське розуміння права та усвідомлювати користь несанкціонованих мітингів. Бо там, де немає такого усвідомлення, там і виникає перспектива Освєнцимів.

http://www.pravda.com.ua/articles/2010/09/7/5362887




Еще

Тема: Давайте определяться и решать


А я скажу, что в таком вопросе очень много нюансов и аспектов. Можно было бы подискутировать :)


"Нюансы"...



...и "аcпекты",



Дискус - рыба для тех аквариумистов, которые готовы тратить свое время и энергию для их содержания.




Кто готов тратить своё время на "содержание" дискусов??? :)



Еще


 

Україна понад усе!

Олександр

Тема: Давайте определяться и решать


ПС Последнее предупреждение - хотите пообщаться и подискутировать? Пожалуйста. Но если я услышу в свой адрес ещё одно ложное хамское обвинение, мы с Вами будем разговаривать совсем по другому. Ясно?



Дискус - становится на тропу войны... :)

Прежде чем открывать рот надо бы определиться не выйдет ли из него вместо глубокомысленного пЭрла - очередной бульк(пук)... :)

Любящему и защищающему всех старушек мира - некогда перевести через дорогу свою бабушку... :)




Еще


 

Україна понад усе!

Олександр

ЦитатаЦитата (ЧП "Союз-2000", 16.09.2010 12:10):

ЦитатаЦитата (ЧП "Регина", 16.09.2010 08:06):

:)

С возвращением Вас, Александр Юльевич !!!
А то тут уже без Вас холопы вольницу почувствовали, демократией кичиться понимаешь начали, недостойные.
Низкий поклон.
Боже, Царя-модератора храни!!



Здравствуйте!!! :)

Соскучились по железной руке возмездия?

Каждой "сестре" по серьге, а "брату" по пирсингу...? :)

Кроме поездки в Житомир, находился рядом, наблюдал за мышиной вознёй...

...без меня, со мной ли, глупость всегда находит свою аудиторию.


А то, что "холопы" осмелели:

- так всякая ничтоже сУмЛевающаяся особь мнит себя столпом человечества...
...при отсутствии кнута - воображая себе пряник и убеждая остальных насладиться и насытиться мЕчтами о призрачном счастьи.


Ничего не делая для этого реально.




Еще


 

Україна понад усе!

Олександр

Похоже на революционный Киев. Петлюровцы, красные, белые, немцы )))

Киев - это Форум ЛАРДИ.

Захватывающие периодически простор - это конкурирующие (или как правильно? Разносмотрящие, что ли... ))) ) группы...

Забавно.

...и только махновцы отбиваются от всех, гордо игнорируя предложения куда-то влиться )))

Евгений, "Укринтерэкспедиция"


Еще


Киев - это Форум ЛАРДИ.

Захватывающие периодически простор - это конкурирующие (или как правильно? Разносмотрящие, что ли... ))) ) группы...

Забавно.
Евгений, "Укринтерэкспедиция"


Вот когда Косоглазие излечиш :),(головой о бампер пару раз приложишся,как сам советовал) :).....может быть тогда и овладееш "простором" :)



Еще

Кто без стука войдёт - тот без звука вылетит...
БАЛУ (Александр)

ЦитатаЦитата (ЧП "Регина", 16.09.2010 12:31):


Здравствуйте!!! :)

Соскучились по железной руке возмездия?





Похоже ... немцы )))

Забавно.





:)


Еще
с уважением Иван )



Киев - это Форум ЛАРДИ.

Захватывающие периодически простор - это конкурирующие (или как правильно? Разносмотрящие, что ли... ))) ) группы...

Забавно.
Евгений, "Укринтерэкспедиция"


Вот когда Косоглазие излечиш :),(головой о бампер пару раз приложишся,как сам советовал) :).....может быть тогда и овладееш "простором" :)





Не судите по себе.
Я на простор не претендую. Мне незачем.

А насчет бампера... ))) Так кто в пятак, а я об бампер.

И я не советовал, а предлагал)))

Евгений, "Укринтерэкспедиция"


Еще


Похоже на революционный Киев. Петлюровцы, красные, белые, немцы )))

Киев - это Форум ЛАРДИ.

Захватывающие периодически простор - это конкурирующие (или как правильно? Разносмотрящие, что ли... ))) ) группы...

Забавно.

...и только махновцы отбиваются от всех, гордо игнорируя предложения куда-то влиться )))

Евгений, "Укринтерэкспедиция"


Неправильная у Вас Евгений ассоциация с революционным Киевом.

Какая же это революция когда есть Царь (всевидящий модератор, низкий ему поклон) и здесь могут быть только мнения схожие с Его (низкий поклон) или не быть никаких.

Это больше смахивает на тоталитарный режим и борьбу с диссидентами.


Еще

ЦитатаЦитата (ЧП "Союз-2000", 16.09.2010 13:39):


Похоже на революционный Киев. Петлюровцы, красные, белые, немцы )))

Киев - это Форум ЛАРДИ.

Захватывающие периодически простор - это конкурирующие (или как правильно? Разносмотрящие, что ли... ))) ) группы...

Забавно.

...и только махновцы отбиваются от всех, гордо игнорируя предложения куда-то влиться )))

Евгений, "Укринтерэкспедиция"


Неправильная у Вас Евгений ассоциация с революционным Киевом.

Какая же это революция когда есть Царь (всевидящий модератор, низкий ему поклон) и здесь могут быть только мнения схожие с Его (низкий поклон) или не быть никаких.

Это больше смахивает на тоталитарный режим и борьбу с диссидентами.



Оп-па... с Виталькой(Дискусом) созвонились. :)



Еще


 

Україна понад усе!

Олександр
Кто читает тему
Пользователей 0
Гостей 0